From стосува́ти (stosuváty) + -ся (-sja). Compare Polish stosować się.
стосува́тися • (stosuvátysja) impf (+ genitive or до + genitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | стосува́тися, стосува́тись, стосува́ться stosuvátysja, stosuvátysʹ, stosuvátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | стосу́ючись stosújučysʹ |
стосува́вшись stosuvávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
стосу́ється stosújetʹsja |
бу́де стосува́тися, бу́де стосува́тись, бу́де стосува́ться, стосува́тиметься búde stosuvátysja, búde stosuvátysʹ, búde stosuvátʹsja, stosuvátymetʹsja |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
стосу́ються stosújutʹsja |
бу́дуть стосува́тися, бу́дуть стосува́тись, бу́дуть стосува́ться, стосува́тимуться búdutʹ stosuvátysja, búdutʹ stosuvátysʹ, búdutʹ stosuvátʹsja, stosuvátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
стосува́вся, стосува́всь stosuvávsja, stosuvávsʹ |
стосува́лися, стосува́лись stosuválysja, stosuválysʹ |
| feminine я / ти / вона |
стосува́лася, стосува́лась stosuválasja, stosuválasʹ | |
| neuter воно |
стосува́лося, стосува́лось stosuválosja, stosuválosʹ | |