Inherited from Proto-Slavic *stukati.
сту́кати • (stúkaty) impf (perfective сту́кнути) (intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | сту́кати, сту́кать stúkaty, stúkatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | сту́каючи stúkajučy |
сту́кавши stúkavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
сту́каю stúkaju |
бу́ду сту́кати, бу́ду сту́кать, сту́катиму búdu stúkaty, búdu stúkatʹ, stúkatymu |
| 2nd singular ти |
сту́каєш stúkaješ |
бу́деш сту́кати, бу́деш сту́кать, сту́катимеш búdeš stúkaty, búdeš stúkatʹ, stúkatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
сту́кає stúkaje |
бу́де сту́кати, бу́де сту́кать, сту́катиме búde stúkaty, búde stúkatʹ, stúkatyme |
| 1st plural ми |
сту́каєм, сту́каємо stúkajem, stúkajemo |
бу́демо сту́кати, бу́демо сту́кать, сту́катимемо, сту́катимем búdemo stúkaty, búdemo stúkatʹ, stúkatymemo, stúkatymem |
| 2nd plural ви |
сту́каєте stúkajete |
бу́дете сту́кати, бу́дете сту́кать, сту́катимете búdete stúkaty, búdete stúkatʹ, stúkatymete |
| 3rd plural вони |
сту́кають stúkajutʹ |
бу́дуть сту́кати, бу́дуть сту́кать, сту́катимуть búdutʹ stúkaty, búdutʹ stúkatʹ, stúkatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | сту́каймо stúkajmo |
| second-person | сту́кай stúkaj |
сту́кайте stúkajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
сту́кав stúkav |
сту́кали stúkaly |
| feminine я / ти / вона |
сту́кала stúkala | |
| neuter воно |
сту́кало stúkalo | |