From судно́ (sudnó, “ship”) + будівни́к (budivnýk, “builder”). Compare Belarusian суднабудаўні́к (sudnabudaŭník).
суднобудівни́к • (sudnobudivnýk) m pers (genitive суднобудівника́, nominative plural суднобудівники́, genitive plural суднобудівникі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | суднобудівни́к sudnobudivnýk |
суднобудівники́ sudnobudivnyký |
genitive | суднобудівника́ sudnobudivnyká |
суднобудівникі́в sudnobudivnykív |
dative | суднобудівнико́ві, суднобудівнику́ sudnobudivnykóvi, sudnobudivnykú |
суднобудівника́м sudnobudivnykám |
accusative | суднобудівника́ sudnobudivnyká |
суднобудівникі́в sudnobudivnykív |
instrumental | суднобудівнико́м sudnobudivnykóm |
суднобудівника́ми sudnobudivnykámy |
locative | суднобудівнико́ві, суднобудівнику́ sudnobudivnykóvi, sudnobudivnykú |
суднобудівника́х sudnobudivnykáx |
vocative | суднобудівнику́ sudnobudivnykú |
суднобудівники́ sudnobudivnyký |