су́мнів (súmniv) + -ний (-nyj)
сумні́вний • (sumnívnyj) (adverb сумні́вно, abstract noun сумні́вність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | сумні́вний sumnívnyj |
сумні́вне sumnívne |
сумні́вна sumnívna |
сумні́вні sumnívni | |
| genitive | сумні́вного sumnívnoho |
сумні́вної sumnívnoji |
сумні́вних sumnívnyx | ||
| dative | сумні́вному sumnívnomu |
сумні́вній sumnívnij |
сумні́вним sumnívnym | ||
| accusative | animate | сумні́вного sumnívnoho |
сумні́вне sumnívne |
сумні́вну sumnívnu |
сумні́вних sumnívnyx |
| inanimate | сумні́вний sumnívnyj |
сумні́вні sumnívni | |||
| instrumental | сумні́вним sumnívnym |
сумні́вною sumnívnoju |
сумні́вними sumnívnymy | ||
| locative | сумні́вному, сумні́внім sumnívnomu, sumnívnim |
сумні́вній sumnívnij |
сумні́вних sumnívnyx | ||