су- (su-) + прово́дити (provódyty)
супрово́дити • (suprovódyty) impf (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | супрово́дити, супрово́дить suprovódyty, suprovódytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | супрово́джений suprovódženyj impersonal: супрово́джено suprovódženo |
| adverbial | супрово́дячи suprovódjačy |
супрово́дивши suprovódyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
супрово́джу suprovódžu |
бу́ду супрово́дити, бу́ду супрово́дить, супрово́дитиму búdu suprovódyty, búdu suprovódytʹ, suprovódytymu |
| 2nd singular ти |
супрово́диш suprovódyš |
бу́деш супрово́дити, бу́деш супрово́дить, супрово́дитимеш búdeš suprovódyty, búdeš suprovódytʹ, suprovódytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
супрово́дить suprovódytʹ |
бу́де супрово́дити, бу́де супрово́дить, супрово́дитиме búde suprovódyty, búde suprovódytʹ, suprovódytyme |
| 1st plural ми |
супрово́дим, супрово́димо suprovódym, suprovódymo |
бу́демо супрово́дити, бу́демо супрово́дить, супрово́дитимемо, супрово́дитимем búdemo suprovódyty, búdemo suprovódytʹ, suprovódytymemo, suprovódytymem |
| 2nd plural ви |
супрово́дите suprovódyte |
бу́дете супрово́дити, бу́дете супрово́дить, супрово́дитимете búdete suprovódyty, búdete suprovódytʹ, suprovódytymete |
| 3rd plural вони |
супрово́дять suprovódjatʹ |
бу́дуть супрово́дити, бу́дуть супрово́дить, супрово́дитимуть búdutʹ suprovódyty, búdutʹ suprovódytʹ, suprovódytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | супрово́дьмо suprovódʹmo |
| second-person | супрово́дь suprovódʹ |
супрово́дьте suprovódʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
супрово́див suprovódyv |
супрово́дили suprovódyly |
| feminine я / ти / вона |
супрово́дила suprovódyla | |
| neuter воно |
супрово́дило suprovódylo | |