су́пчик • (súpčik) m inan (genitive су́пчика, nominative plural су́пчики, genitive plural су́пчиков)
су́пчик • (súpčyk) m inan (genitive су́пчику, nominative plural су́пчики, genitive plural су́пчиків)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | су́пчик súpčyk |
су́пчики súpčyky |
genitive | су́пчику súpčyku |
су́пчиків súpčykiv |
dative | су́пчикові, су́пчику súpčykovi, súpčyku |
су́пчикам súpčykam |
accusative | су́пчик súpčyk |
су́пчики súpčyky |
instrumental | су́пчиком súpčykom |
су́пчиками súpčykamy |
locative | су́пчику súpčyku |
су́пчиках súpčykax |
vocative | су́пчику súpčyku |
су́пчики súpčyky |