From с- (s-) + хвилюва́ти (xvyljuváty).
схвилюва́ти • (sxvyljuváty) pf (imperfective хвилюва́ти) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | схвилюва́ти, схвилюва́ть sxvyljuváty, sxvyljuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | схвильо́ваний sxvylʹóvanyj impersonal: схвильо́вано sxvylʹóvano |
adverbial | — | схвилюва́вши sxvyljuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | схвилю́ю sxvyljúju |
2nd singular ти |
— | схвилю́єш sxvyljúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | схвилю́є sxvyljúje |
1st plural ми |
— | схвилю́єм, схвилю́ємо sxvyljújem, sxvyljújemo |
2nd plural ви |
— | схвилю́єте sxvyljújete |
3rd plural вони |
— | схвилю́ють sxvyljújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | схвилю́ймо sxvyljújmo |
second-person | схвилю́й sxvyljúj |
схвилю́йте sxvyljújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
схвилюва́в sxvyljuváv |
схвилюва́ли sxvyljuvály |
feminine я / ти / вона |
схвилюва́ла sxvyljuvála | |
neuter воно |
схвилюва́ло sxvyljuválo |