сходи́ть(ся) (sxodítʹ(sja)) + -ство (-stvo)
схо́дство • (sxódstvo) n inan (genitive схо́дства, nominative plural схо́дства, genitive plural сходств)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | схо́дство sxódstvo |
схо́дства sxódstva |
genitive | схо́дства sxódstva |
схо́дств sxódstv |
dative | схо́дству sxódstvu |
схо́дствам sxódstvam |
accusative | схо́дство sxódstvo |
схо́дства sxódstva |
instrumental | схо́дством sxódstvom |
схо́дствами sxódstvami |
prepositional | схо́дстве sxódstve |
схо́дствах sxódstvax |
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | схо́дство sxódstvo |
схо́дства sxódstva |
genitive | схо́дства sxódstva |
схо́дствъ sxódstv |
dative | схо́дству sxódstvu |
схо́дствамъ sxódstvam |
accusative | схо́дство sxódstvo |
схо́дства sxódstva |
instrumental | схо́дствомъ sxódstvom |
схо́дствами sxódstvami |
prepositional | схо́дствѣ sxódstvě |
схо́дствахъ sxódstvax |