From Proto-Slavic *sěmę, from Proto-Balto-Slavic *sḗˀmen, from Proto-Indo-European *séh₁mn̥.
сѣмѧ • (sěmę) n
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | сѣмѧ sěmę |
сѣменѣ sěmeně |
сѣмена sěmena |
genitive | сѣмене sěmene |
сѣменоу sěmenu |
сѣменъ sěmenŭ |
dative | сѣмени sěmeni |
сѣменьма sěmenĭma |
сѣменьмъ sěmenĭmŭ |
accusative | сѣмѧ sěmę |
сѣменѣ sěmeně |
сѣмена sěmena |
instrumental | сѣменьмь sěmenĭmĭ |
сѣменьма sěmenĭma |
сѣменꙑ sěmeny |
locative | сѣмене sěmene |
сѣменоу sěmenu |
сѣменьхъ sěmenĭxŭ |
vocative | сѣмѧ sěmę |
сѣменѣ sěmeně |
сѣмена sěmena |