From Ancient Greek σάββατον (sábbaton). Doublet of собота (sobota).
сѫбота • (sǫbota) f
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | сѫбота sǫbota |
сѫботѣ sǫbotě |
сѫботꙑ sǫboty |
genitive | сѫботꙑ sǫboty |
сѫботоу sǫbotu |
сѫботъ sǫbotŭ |
dative | сѫботѣ sǫbotě |
сѫботама sǫbotama |
сѫботамъ sǫbotamŭ |
accusative | сѫботѫ sǫbotǫ |
сѫботѣ sǫbotě |
сѫботꙑ sǫboty |
instrumental | сѫботоѭ sǫbotojǫ |
сѫботама sǫbotama |
сѫботами sǫbotami |
locative | сѫботѣ sǫbotě |
сѫботоу sǫbotu |
сѫботахъ sǫbotaxŭ |
vocative | сѫбото sǫboto |
сѫботѣ sǫbotě |
сѫботꙑ sǫboty |