Inherited from Old Ruthenian та́нути (tánuti), from Proto-Indo-European *teh₂- + *-nǫti.
та́нути • (tánuty) impf (intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | та́нути, та́нуть tánuty, tánutʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | та́нучи tánučy |
та́вши, та́нувши távšy, tánuvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
та́ну tánu |
бу́ду та́нути, бу́ду та́нуть, та́нутиму búdu tánuty, búdu tánutʹ, tánutymu |
| 2nd singular ти |
та́неш táneš |
бу́деш та́нути, бу́деш та́нуть, та́нутимеш búdeš tánuty, búdeš tánutʹ, tánutymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
та́не táne |
бу́де та́нути, бу́де та́нуть, та́нутиме búde tánuty, búde tánutʹ, tánutyme |
| 1st plural ми |
та́нем, та́немо tánem, tánemo |
бу́демо та́нути, бу́демо та́нуть, та́нутимемо, та́нутимем búdemo tánuty, búdemo tánutʹ, tánutymemo, tánutymem |
| 2nd plural ви |
та́нете tánete |
бу́дете та́нути, бу́дете та́нуть, та́нутимете búdete tánuty, búdete tánutʹ, tánutymete |
| 3rd plural вони |
та́нуть tánutʹ |
бу́дуть та́нути, бу́дуть та́нуть, та́нутимуть búdutʹ tánuty, búdutʹ tánutʹ, tánutymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | та́ньмо tánʹmo |
| second-person | тань tanʹ |
та́ньте tánʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
тав, та́нув tav, tánuv |
та́ли, та́нули tály, tánuly |
| feminine я / ти / вона |
та́ла, та́нула tála, tánula | |
| neuter воно |
та́ло, та́нуло tálo, tánulo | |