From телефо́н (telefón) + -увати (-uvaty).
телефонува́ти • (telefonuváty) impf or pf (perfective зателефонува́ти)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | телефонува́ти, телефонува́ть telefonuváty, telefonuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | телефону́ючи telefonújučy |
телефонува́вши telefonuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
телефону́ю telefonúju |
бу́ду телефонува́ти, бу́ду телефонува́ть, телефонува́тиму búdu telefonuváty, búdu telefonuvátʹ, telefonuvátymu |
| 2nd singular ти |
телефону́єш telefonúješ |
бу́деш телефонува́ти, бу́деш телефонува́ть, телефонува́тимеш búdeš telefonuváty, búdeš telefonuvátʹ, telefonuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
телефону́є telefonúje |
бу́де телефонува́ти, бу́де телефонува́ть, телефонува́тиме búde telefonuváty, búde telefonuvátʹ, telefonuvátyme |
| 1st plural ми |
телефону́єм, телефону́ємо telefonújem, telefonújemo |
бу́демо телефонува́ти, бу́демо телефонува́ть, телефонува́тимемо, телефонува́тимем búdemo telefonuváty, búdemo telefonuvátʹ, telefonuvátymemo, telefonuvátymem |
| 2nd plural ви |
телефону́єте telefonújete |
бу́дете телефонува́ти, бу́дете телефонува́ть, телефонува́тимете búdete telefonuváty, búdete telefonuvátʹ, telefonuvátymete |
| 3rd plural вони |
телефону́ють telefonújutʹ |
бу́дуть телефонува́ти, бу́дуть телефонува́ть, телефонува́тимуть búdutʹ telefonuváty, búdutʹ telefonuvátʹ, telefonuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | телефону́ймо telefonújmo |
| second-person | телефону́й telefonúj |
телефону́йте telefonújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
телефонува́в telefonuváv |
телефонува́ли telefonuvály |
| feminine я / ти / вона |
телефонува́ла telefonuvála | |
| neuter воно |
телефонува́ло telefonuválo | |