Inherited from Proto-Slavic *tisnǫti or *tisknǫti. Compare Russian ти́снуть (tísnutʹ), Belarusian ці́снуць (císnucʹ), Polish cisnąć.
ти́снути • (týsnuty) impf (perfective поти́снути) (transitive, also intransitive, + на + accusative)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ти́снути, ти́снуть týsnuty, týsnutʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | ти́снений, ти́снутий týsnenyj, týsnutyj impersonal: ти́снено, ти́снуто týsneno, týsnuto |
adverbial | ти́снучи týsnučy |
ти́снувши, ти́сши týsnuvšy, týsšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
ти́сну týsnu |
бу́ду ти́снути, бу́ду ти́снуть, ти́снутиму búdu týsnuty, búdu týsnutʹ, týsnutymu |
2nd singular ти |
ти́снеш týsneš |
бу́деш ти́снути, бу́деш ти́снуть, ти́снутимеш búdeš týsnuty, búdeš týsnutʹ, týsnutymeš |
3rd singular він / вона / воно |
ти́сне týsne |
бу́де ти́снути, бу́де ти́снуть, ти́снутиме búde týsnuty, búde týsnutʹ, týsnutyme |
1st plural ми |
ти́снем, ти́снемо týsnem, týsnemo |
бу́демо ти́снути, бу́демо ти́снуть, ти́снутимемо, ти́снутимем búdemo týsnuty, búdemo týsnutʹ, týsnutymemo, týsnutymem |
2nd plural ви |
ти́снете týsnete |
бу́дете ти́снути, бу́дете ти́снуть, ти́снутимете búdete týsnuty, búdete týsnutʹ, týsnutymete |
3rd plural вони |
ти́снуть týsnutʹ |
бу́дуть ти́снути, бу́дуть ти́снуть, ти́снутимуть búdutʹ týsnuty, búdutʹ týsnutʹ, týsnutymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ти́снім, ти́снімо týsnim, týsnimo |
second-person | ти́сни týsny |
ти́сніть týsnitʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ти́снув, тис týsnuv, tys |
ти́сли, ти́снули týsly, týsnuly |
feminine я / ти / вона |
ти́сла, ти́снула týsla, týsnula | |
neuter воно |
ти́сло, ти́снуло týslo, týsnulo |