Morphologically from тон (ton, “you”) + -нь (-ń, “”).
тонь • (toń)
тонь • (toń)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | — | тоннет (tońńet) |
genitive | тонь (toń) | — |
dative | — | — |
ablative | тоннеда (tońńeda) | — |
inessive | тоннеса (tońńesa) | — |
elative | тоннеста (tońńesta) | — |
illative | тоннес (tońńes) | — |
prolative | тоннева (tońńeva) | — |
comparative | тоннешка (tońńeška) | — |
translative | тоннекс (tońńeks) | — |
abessive | тоннефтома (tońńeftoma) | — |
causative | тонненкса (tońńenksa) | — |
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | тоннесь (tońńeś) | тоннетне (tońńeťńe) |
genitive | тоннеть (tońńeť) | тоннетнень (tońńeťńeń) |
dative | тоннети (tońńeťi) | тоннетненди (tońńeťńeńďi) |