From три- (try-) + кут (kut, “angle, corner”) + -ний (-nyj). Compare Polish trójkątny.
трику́тний • (trykútnyj)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | трику́тний trykútnyj |
трику́тне trykútne |
трику́тна trykútna |
трику́тні trykútni | |
| genitive | трику́тного trykútnoho |
трику́тної trykútnoji |
трику́тних trykútnyx | ||
| dative | трику́тному trykútnomu |
трику́тній trykútnij |
трику́тним trykútnym | ||
| accusative | animate | трику́тного trykútnoho |
трику́тне trykútne |
трику́тну trykútnu |
трику́тних trykútnyx |
| inanimate | трику́тний trykútnyj |
трику́тні trykútni | |||
| instrumental | трику́тним trykútnym |
трику́тною trykútnoju |
трику́тними trykútnymy | ||
| locative | трику́тному, трику́тнім trykútnomu, trykútnim |
трику́тній trykútnij |
трику́тних trykútnyx | ||