трію́мф • (trijúmf) m inan (genitive трію́мфу, nominative plural трію́мфи, genitive plural трію́мфів, relational adjective тріюмфа́льний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | трію́мф trijúmf |
трію́мфи trijúmfy |
genitive | трію́мфу trijúmfu |
трію́мфів trijúmfiv |
dative | трію́мфові, трію́мфу trijúmfovi, trijúmfu |
трію́мфам trijúmfam |
accusative | трію́мф trijúmf |
трію́мфи trijúmfy |
instrumental | трію́мфом trijúmfom |
трію́мфами trijúmfamy |
locative | трію́мфу, трію́мфі trijúmfu, trijúmfi |
трію́мфах trijúmfax |
vocative | трію́мфе trijúmfe |
трію́мфи trijúmfy |