Onomatopoeic. From the tick-tock sound of a clock.
ті́кати • (tíkaty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ті́кати, ті́кать tíkaty, tíkatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | ті́каючи tíkajučy |
ті́кавши tíkavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | — |
2nd singular ти |
— | — |
3rd singular він / вона / воно |
ті́кає tíkaje |
бу́де ті́кати, бу́де ті́кать, ті́катиме búde tíkaty, búde tíkatʹ, tíkatyme |
1st plural ми |
— | — |
2nd plural ви |
— | — |
3rd plural вони |
ті́кають tíkajutʹ |
бу́дуть ті́кати, бу́дуть ті́кать, ті́катимуть búdutʹ tíkaty, búdutʹ tíkatʹ, tíkatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | — |
second-person | — | — |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ті́кав tíkav |
ті́кали tíkaly |
feminine я / ти / вона |
ті́кала tíkala | |
neuter воно |
ті́кало tíkalo |
From Proto-Slavic *těkati (“to run”), iterative of *tekti (“to run, to flow”). Compare Polish uciekać.
тіка́ти • (tikáty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | тіка́ти, тіка́ть tikáty, tikátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | тіка́ючи tikájučy |
тіка́вши tikávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
тіка́ю tikáju |
бу́ду тіка́ти, бу́ду тіка́ть, тіка́тиму búdu tikáty, búdu tikátʹ, tikátymu |
2nd singular ти |
тіка́єш tikáješ |
бу́деш тіка́ти, бу́деш тіка́ть, тіка́тимеш búdeš tikáty, búdeš tikátʹ, tikátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
тіка́є tikáje |
бу́де тіка́ти, бу́де тіка́ть, тіка́тиме búde tikáty, búde tikátʹ, tikátyme |
1st plural ми |
тіка́єм, тіка́ємо tikájem, tikájemo |
бу́демо тіка́ти, бу́демо тіка́ть, тіка́тимемо, тіка́тимем búdemo tikáty, búdemo tikátʹ, tikátymemo, tikátymem |
2nd plural ви |
тіка́єте tikájete |
бу́дете тіка́ти, бу́дете тіка́ть, тіка́тимете búdete tikáty, búdete tikátʹ, tikátymete |
3rd plural вони |
тіка́ють tikájutʹ |
бу́дуть тіка́ти, бу́дуть тіка́ть, тіка́тимуть búdutʹ tikáty, búdutʹ tikátʹ, tikátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | тіка́ймо tikájmo |
second-person | тіка́й tikáj |
тіка́йте tikájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
тіка́в tikáv |
тіка́ли tikály |
feminine я / ти / вона |
тіка́ла tikála | |
neuter воно |
тіка́ло tikálo |