уварва́нне • (uvarvánnje) n inan (genitive уварва́ння, nominative plural уварва́нні, genitive plural уварва́нняў)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | уварва́нне uvarvánnje |
уварва́нні uvarvánni |
genitive | уварва́ння uvarvánnja |
уварва́нняў uvarvánnjaŭ |
dative | уварва́нню uvarvánnju |
уварва́нням uvarvánnjam |
accusative | уварва́нне uvarvánnje |
уварва́нні uvarvánni |
instrumental | уварва́ннем uvarvánnjem |
уварва́ннямі uvarvánnjami |
locative | уварва́нні uvarvánni |
уварва́ннях uvarvánnjax |
count form | — | уварва́нні1 uvarvánni1 |
1Used with the numbers 2, 3, 4 and higher numbers after 20 ending in 2, 3, and 4.