у- (u-) + зага́льний (zahálʹnyj, “general”) + -ити (-yty)
узага́льнити • (uzahálʹnyty) pf (imperfective узага́льнювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | узага́льнити, узага́льнить uzahálʹnyty, uzahálʹnytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | узага́льнений uzahálʹnenyj impersonal: узага́льнено uzahálʹneno |
| adverbial | — | узага́льнивши uzahálʹnyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | узага́льню uzahálʹnju |
| 2nd singular ти |
— | узага́льниш uzahálʹnyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | узага́льнить uzahálʹnytʹ |
| 1st plural ми |
— | узага́льним, узага́льнимо uzahálʹnym, uzahálʹnymo |
| 2nd plural ви |
— | узага́льните uzahálʹnyte |
| 3rd plural вони |
— | узага́льнять uzahálʹnjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | узага́льнім, узага́льнімо uzahálʹnim, uzahálʹnimo |
| second-person | узага́льни uzahálʹny |
узага́льніть uzahálʹnitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
узага́льнив uzahálʹnyv |
узага́льнили uzahálʹnyly |
| feminine я / ти / вона |
узага́льнила uzahálʹnyla | |
| neuter воно |
узага́льнило uzahálʹnylo | |