From у- (u-) + комплектува́ти (komplektuváty). Compare Russian укомплектова́ть (ukomplektovátʹ), Belarusian укамплектава́ць (ukampljektavácʹ).
укомплектува́ти • (ukomplektuváty) pf (imperfective укомплекто́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | укомплектува́ти, укомплектува́ть ukomplektuváty, ukomplektuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | укомплекто́ваний ukomplektóvanyj impersonal: укомплекто́вано ukomplektóvano |
adverbial | — | укомплектува́вши ukomplektuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | укомплекту́ю ukomplektúju |
2nd singular ти |
— | укомплекту́єш ukomplektúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | укомплекту́є ukomplektúje |
1st plural ми |
— | укомплекту́єм, укомплекту́ємо ukomplektújem, ukomplektújemo |
2nd plural ви |
— | укомплекту́єте ukomplektújete |
3rd plural вони |
— | укомплекту́ють ukomplektújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | укомплекту́ймо ukomplektújmo |
second-person | укомплекту́й ukomplektúj |
укомплекту́йте ukomplektújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
укомплектува́в ukomplektuváv |
укомплектува́ли ukomplektuvály |
feminine я / ти / вона |
укомплектува́ла ukomplektuvála | |
neuter воно |
укомплектува́ло ukomplektuválo |