From у- (u-) + кріпи́ти (kripýty). Compare Russian укрепи́ть (ukrepítʹ).
укріпи́ти • (ukripýty) pf (imperfective укрі́плювати or укріпля́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | укріпи́ти, укріпи́ть ukripýty, ukripýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | укрі́плений ukríplenyj impersonal: укрі́плено ukrípleno |
| adverbial | — | укріпи́вши ukripývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | укріплю́ ukripljú |
| 2nd singular ти |
— | укрі́пиш ukrípyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | укрі́пить ukrípytʹ |
| 1st plural ми |
— | укрі́пим, укрі́пимо ukrípym, ukrípymo |
| 2nd plural ви |
— | укрі́пите ukrípyte |
| 3rd plural вони |
— | укрі́плять ukrípljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | укріпі́м, укріпі́мо ukripím, ukripímo |
| second-person | укріпи́ ukripý |
укріпі́ть ukripítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
укріпи́в ukripýv |
укріпи́ли ukripýly |
| feminine я / ти / вона |
укріпи́ла ukripýla | |
| neuter воно |
укріпи́ло ukripýlo | |