From у- (u-) + -мика́ти (-mykáty).
умика́ти • (umykáty) impf (perfective увімкну́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | умика́ти, умика́ть umykáty, umykátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | умика́ючи umykájučy |
умика́вши umykávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
умика́ю umykáju |
бу́ду вмика́ти, бу́ду вмика́ть, умика́тиму búdu vmykáty, búdu vmykátʹ, umykátymu |
2nd singular ти |
умика́єш umykáješ |
бу́деш умика́ти, бу́деш умика́ть, умика́тимеш búdeš umykáty, búdeš umykátʹ, umykátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
умика́є umykáje |
бу́де вмика́ти, бу́де вмика́ть, умика́тиме búde vmykáty, búde vmykátʹ, umykátyme |
1st plural ми |
умика́єм, умика́ємо umykájem, umykájemo |
бу́демо вмика́ти, бу́демо вмика́ть, умика́тимемо, умика́тимем búdemo vmykáty, búdemo vmykátʹ, umykátymemo, umykátymem |
2nd plural ви |
умика́єте umykájete |
бу́дете вмика́ти, бу́дете вмика́ть, умика́тимете búdete vmykáty, búdete vmykátʹ, umykátymete |
3rd plural вони |
умика́ють umykájutʹ |
бу́дуть умика́ти, бу́дуть умика́ть, умика́тимуть búdutʹ umykáty, búdutʹ umykátʹ, umykátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | умика́ймо umykájmo |
second-person | умика́й umykáj |
умика́йте umykájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
умика́в umykáv |
умика́ли umykály |
feminine я / ти / вона |
умика́ла umykála | |
neuter воно |
умика́ло umykálo |