Cognate with Polish unikać, Belarusian уніка́ць (unikácʹ).
уника́ти • (unykáty) impf (perfective уни́кнути)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | уника́ти, уника́ть unykáty, unykátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | уника́ючи unykájučy |
уника́вши unykávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
уника́ю unykáju |
бу́ду вника́ти, бу́ду вника́ть, уника́тиму búdu vnykáty, búdu vnykátʹ, unykátymu |
2nd singular ти |
уника́єш unykáješ |
бу́деш уника́ти, бу́деш уника́ть, уника́тимеш búdeš unykáty, búdeš unykátʹ, unykátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
уника́є unykáje |
бу́де вника́ти, бу́де вника́ть, уника́тиме búde vnykáty, búde vnykátʹ, unykátyme |
1st plural ми |
уника́єм, уника́ємо unykájem, unykájemo |
бу́демо вника́ти, бу́демо вника́ть, уника́тимемо, уника́тимем búdemo vnykáty, búdemo vnykátʹ, unykátymemo, unykátymem |
2nd plural ви |
уника́єте unykájete |
бу́дете вника́ти, бу́дете вника́ть, уника́тимете búdete vnykáty, búdete vnykátʹ, unykátymete |
3rd plural вони |
уника́ють unykájutʹ |
бу́дуть уника́ти, бу́дуть уника́ть, уника́тимуть búdutʹ unykáty, búdutʹ unykátʹ, unykátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | уника́ймо unykájmo |
second-person | уника́й unykáj |
уника́йте unykájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
уника́в unykáv |
уника́ли unykály |
feminine я / ти / вона |
уника́ла unykála | |
neuter воно |
уника́ло unykálo |