Borrowed from Polish uniwersał, from Latin ūniversālis.
універса́л • (universál) m inan (genitive універса́ла, nominative plural універса́ли, genitive plural універса́лів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | універса́л universál |
універса́ли universály |
genitive | універса́ла universála |
універса́лів universáliv |
dative | універса́лові, універса́лу universálovi, universálu |
універса́лам universálam |
accusative | універса́л universál |
універса́ли universály |
instrumental | універса́лом universálom |
універса́лами universálamy |
locative | універса́лі universáli |
універса́лах universálax |
vocative | універса́ле universále |
універса́ли universály |