уосо́бити (uosóbyty) + -ювати (-juvaty)
уосо́блювати • (uosóbljuvaty) impf (perfective уосо́бити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | уосо́блювати, уосо́блювать uosóbljuvaty, uosóbljuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | уосо́блюваний uosóbljuvanyj impersonal: уосо́блювано uosóbljuvano |
| adverbial | уосо́блюючи uosóbljujučy |
уосо́блювавши uosóbljuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
уосо́блюю uosóbljuju |
бу́ду восо́блювати, бу́ду восо́блювать, уосо́блюватиму búdu vosóbljuvaty, búdu vosóbljuvatʹ, uosóbljuvatymu |
| 2nd singular ти |
уосо́блюєш uosóbljuješ |
бу́деш уосо́блювати, бу́деш уосо́блювать, уосо́блюватимеш búdeš uosóbljuvaty, búdeš uosóbljuvatʹ, uosóbljuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
уосо́блює uosóbljuje |
бу́де восо́блювати, бу́де восо́блювать, уосо́блюватиме búde vosóbljuvaty, búde vosóbljuvatʹ, uosóbljuvatyme |
| 1st plural ми |
уосо́блюєм, уосо́блюємо uosóbljujem, uosóbljujemo |
бу́демо восо́блювати, бу́демо восо́блювать, уосо́блюватимемо, уосо́блюватимем búdemo vosóbljuvaty, búdemo vosóbljuvatʹ, uosóbljuvatymemo, uosóbljuvatymem |
| 2nd plural ви |
уосо́блюєте uosóbljujete |
бу́дете восо́блювати, бу́дете восо́блювать, уосо́блюватимете búdete vosóbljuvaty, búdete vosóbljuvatʹ, uosóbljuvatymete |
| 3rd plural вони |
уосо́блюють uosóbljujutʹ |
бу́дуть уосо́блювати, бу́дуть уосо́блювать, уосо́блюватимуть búdutʹ uosóbljuvaty, búdutʹ uosóbljuvatʹ, uosóbljuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | уосо́блюймо uosóbljujmo |
| second-person | уосо́блюй uosóbljuj |
уосо́блюйте uosóbljujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
уосо́блював uosóbljuvav |
уосо́блювали uosóbljuvaly |
| feminine я / ти / вона |
уосо́блювала uosóbljuvala | |
| neuter воно |
уосо́блювало uosóbljuvalo | |