Calque of Polish upełnomocnić. Analyzable as у- (u-) + повнова́жний (povnovážnyj, “plenipotentiary”) + -ити (-yty).
уповнова́жити • (upovnovážyty) pf (imperfective уповнова́жувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | уповнова́жити, уповнова́жить upovnovážyty, upovnovážytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | уповнова́жений upovnováženyj impersonal: уповнова́жено upovnováženo |
| adverbial | — | уповнова́живши upovnovážyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | уповнова́жу upovnovážu |
| 2nd singular ти |
— | уповнова́жиш upovnovážyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | уповнова́жить upovnovážytʹ |
| 1st plural ми |
— | уповнова́жим, уповнова́жимо upovnovážym, upovnovážymo |
| 2nd plural ви |
— | уповнова́жите upovnovážyte |
| 3rd plural вони |
— | уповнова́жать upovnovážatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | уповнова́жмо upovnovážmo |
| second-person | уповнова́ж upovnováž |
уповнова́жте upovnovážte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
уповнова́жив upovnovážyv |
уповнова́жили upovnovážyly |
| feminine я / ти / вона |
уповнова́жила upovnovážyla | |
| neuter воно |
уповнова́жило upovnovážylo | |