From у- (u-) + порядкува́ти impf (porjadkuváty). Compare Polish uporządkować.
упорядкува́ти • (uporjadkuváty) pf (imperfective упорядко́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | упорядкува́ти, упорядкува́ть uporjadkuváty, uporjadkuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | упорядко́ваний uporjadkóvanyj impersonal: упорядко́вано uporjadkóvano |
adverbial | — | упорядкува́вши uporjadkuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | упорядку́ю uporjadkúju |
2nd singular ти |
— | упорядку́єш uporjadkúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | упорядку́є uporjadkúje |
1st plural ми |
— | упорядку́єм, упорядку́ємо uporjadkújem, uporjadkújemo |
2nd plural ви |
— | упорядку́єте uporjadkújete |
3rd plural вони |
— | упорядку́ють uporjadkújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | упорядку́ймо uporjadkújmo |
second-person | упорядку́й uporjadkúj |
упорядку́йте uporjadkújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
упорядкува́в uporjadkuváv |
упорядкува́ли uporjadkuvály |
feminine я / ти / вона |
упорядкува́ла uporjadkuvála | |
neuter воно |
упорядкува́ло uporjadkuválo |