у- (u-) + спадкува́ти (spadkuváty)
успадкува́ти • (uspadkuváty) pf (imperfective успадко́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | успадкува́ти, успадкува́ть uspadkuváty, uspadkuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | успадко́ваний uspadkóvanyj impersonal: успадко́вано uspadkóvano |
adverbial | — | успадкува́вши uspadkuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | успадку́ю uspadkúju |
2nd singular ти |
— | успадку́єш uspadkúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | успадку́є uspadkúje |
1st plural ми |
— | успадку́єм, успадку́ємо uspadkújem, uspadkújemo |
2nd plural ви |
— | успадку́єте uspadkújete |
3rd plural вони |
— | успадку́ють uspadkújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | успадку́ймо uspadkújmo |
second-person | успадку́й uspadkúj |
успадку́йте uspadkújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
успадкува́в uspadkuváv |
успадкува́ли uspadkuvály |
feminine я / ти / вона |
успадкува́ла uspadkuvála | |
neuter воно |
успадкува́ло uspadkuválo |