Ха́рків (Xárkiv) + -янин (-janyn)
харків'я́нин • (xarkivʺjányn) m pers (genitive харків'я́нина, nominative plural харків'я́ни, genitive plural харків'я́н, feminine харків'я́нка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | харків'я́нин xarkivʺjányn |
харків'я́ни xarkivʺjány |
genitive | харків'я́нина xarkivʺjányna |
харків'я́н xarkivʺján |
dative | харків'я́нинові, харків'я́нину xarkivʺjánynovi, xarkivʺjánynu |
харків'я́нам xarkivʺjánam |
accusative | харків'я́нина xarkivʺjányna |
харків'я́н xarkivʺján |
instrumental | харків'я́нином xarkivʺjánynom |
харків'я́нами xarkivʺjánamy |
locative | харків'я́нинові, харків'я́нині xarkivʺjánynovi, xarkivʺjányni |
харків'я́нах xarkivʺjánax |
vocative | харків'я́нине xarkivʺjányne |
харків'я́ни xarkivʺjány |