From Херсо́н (Xersón) + -ець (-ecʹ).
херсо́нець • (xersónecʹ) m pers (genitive херсо́нця, nominative plural херсо́нці, genitive plural херсо́нців, feminine херсо́нка)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | херсо́нець xersónecʹ |
херсо́нці xersónci |
| genitive | херсо́нця xersóncja |
херсо́нців xersónciv |
| dative | херсо́нцеві, херсо́нцю xersóncevi, xersóncju |
херсо́нцям xersóncjam |
| accusative | херсо́нця xersóncja |
херсо́нців xersónciv |
| instrumental | херсо́нцем xersóncem |
херсо́нцями xersóncjamy |
| locative | херсо́нцеві, херсо́нцю, херсо́нці xersóncevi, xersóncju, xersónci |
херсо́нцях xersóncjax |
| vocative | херсо́нцю xersóncju |
херсо́нці xersónci |