Inherited from Old Ruthenian хыбити (xybiti), from Proto-Slavic *xybiti. Cognates include Belarusian хі́біць (xíbicʹ), Polish chybić, Czech chybit, Slovene híbati.
хи́бити • (xýbyty) impf (perfective схи́бити) (intransitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | хи́бити, хи́бить xýbyty, xýbytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | хи́блячи xýbljačy |
хи́бивши xýbyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
хи́блю xýblju |
бу́ду хи́бити, бу́ду хи́бить, хи́битиму búdu xýbyty, búdu xýbytʹ, xýbytymu |
2nd singular ти |
хи́биш xýbyš |
бу́деш хи́бити, бу́деш хи́бить, хи́битимеш búdeš xýbyty, búdeš xýbytʹ, xýbytymeš |
3rd singular він / вона / воно |
хи́бить xýbytʹ |
бу́де хи́бити, бу́де хи́бить, хи́битиме búde xýbyty, búde xýbytʹ, xýbytyme |
1st plural ми |
хи́бим, хи́бимо xýbym, xýbymo |
бу́демо хи́бити, бу́демо хи́бить, хи́битимемо, хи́битимем búdemo xýbyty, búdemo xýbytʹ, xýbytymemo, xýbytymem |
2nd plural ви |
хи́бите xýbyte |
бу́дете хи́бити, бу́дете хи́бить, хи́битимете búdete xýbyty, búdete xýbytʹ, xýbytymete |
3rd plural вони |
хи́блять xýbljatʹ |
бу́дуть хи́бити, бу́дуть хи́бить, хи́битимуть búdutʹ xýbyty, búdutʹ xýbytʹ, xýbytymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | хи́бмо xýbmo |
second-person | хиб xyb |
хи́бте xýbte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
хи́бив xýbyv |
хи́били xýbyly |
feminine я / ти / вона |
хи́била xýbyla | |
neuter воно |
хи́било xýbylo |