Inherited from Old East Slavic хотѣти (xotěti), from Proto-Slavic *xotěti.
хоті́ти • (xotíty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | хоті́ти, хоті́ть xotíty, xotítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | хотячи́ xotjačý |
хоті́вши xotívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
хо́чу xóču |
бу́ду хоті́ти, бу́ду хоті́ть, хоті́тиму búdu xotíty, búdu xotítʹ, xotítymu |
| 2nd singular ти |
хо́чеш, хоч xóčeš, xoč |
бу́деш хоті́ти, бу́деш хоті́ть, хоті́тимеш búdeš xotíty, búdeš xotítʹ, xotítymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
хо́че xóče |
бу́де хоті́ти, бу́де хоті́ть, хоті́тиме búde xotíty, búde xotítʹ, xotítyme |
| 1st plural ми |
хо́чем, хо́чемо xóčem, xóčemo |
бу́демо хоті́ти, бу́демо хоті́ть, хоті́тимемо, хоті́тимем búdemo xotíty, búdemo xotítʹ, xotítymemo, xotítymem |
| 2nd plural ви |
хо́чете, хо́чте xóčete, xóčte |
бу́дете хоті́ти, бу́дете хоті́ть, хоті́тимете búdete xotíty, búdete xotítʹ, xotítymete |
| 3rd plural вони |
хо́чуть xóčutʹ |
бу́дуть хоті́ти, бу́дуть хоті́ть, хоті́тимуть búdutʹ xotíty, búdutʹ xotítʹ, xotítymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | хоті́м, хоті́мо xotím, xotímo |
| second-person | хоти́ xotý |
хоті́ть xotítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
хоті́в xotív |
хоті́ли xotíly |
| feminine я / ти / вона |
хоті́ла xotíla | |
| neuter воно |
хоті́ло xotílo | |