Inherited from Proto-Slavic *xъtěti.
хті́ти • (xtíty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | хті́ти, хтіть xtíty, xtitʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | хотячи́ xotjačý |
хті́вши xtívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
хо́чу xóču |
бу́ду хті́ти, бу́ду хті́ть, хті́тиму búdu xtíty, búdu xtítʹ, xtítymu |
2nd singular ти |
хо́чеш, хоч xóčeš, xoč |
бу́деш хті́ти, бу́деш хті́ть, хті́тимеш búdeš xtíty, búdeš xtítʹ, xtítymeš |
3rd singular він / вона / воно |
хо́че xóče |
бу́де хті́ти, бу́де хті́ть, хті́тиме búde xtíty, búde xtítʹ, xtítyme |
1st plural ми |
хо́чем, хо́чемо xóčem, xóčemo |
бу́демо хті́ти, бу́демо хті́ть, хті́тимемо, хті́тимем búdemo xtíty, búdemo xtítʹ, xtítymemo, xtítymem |
2nd plural ви |
хо́чете, хо́чте xóčete, xóčte |
бу́дете хті́ти, бу́дете хті́ть, хті́тимете búdete xtíty, búdete xtítʹ, xtítymete |
3rd plural вони |
хо́чуть xóčutʹ |
бу́дуть хті́ти, бу́дуть хті́ть, хті́тимуть búdutʹ xtíty, búdutʹ xtítʹ, xtítymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | хоті́м, хоті́мо xotím, xotímo |
second-person | хоти́ xotý |
хоті́ть xotítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
хтів xtiv |
хті́ли xtíly |
feminine я / ти / вона |
хті́ла xtíla | |
neuter воно |
хті́ло xtílo |