From Черні́гів (Černíhiv) + -ець (-ecʹ).
черні́гівець • (černíhivecʹ) m pers (genitive черні́гівця, nominative plural черні́гівці, genitive plural черні́гівців, feminine черні́гівка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | черні́гівець černíhivecʹ |
черні́гівці černíhivci |
genitive | черні́гівця černíhivcja |
черні́гівців černíhivciv |
dative | черні́гівцеві, черні́гівцю černíhivcevi, černíhivcju |
черні́гівцям černíhivcjam |
accusative | черні́гівця černíhivcja |
черні́гівців černíhivciv |
instrumental | черні́гівцем černíhivcem |
черні́гівцями černíhivcjamy |
locative | черні́гівцеві, черні́гівцю, черні́гівці černíhivcevi, černíhivcju, černíhivci |
черні́гівцях černíhivcjax |
vocative | черні́гівцю černíhivcju |
черні́гівці černíhivci |