From швед (šved, “Swedo-”) + -о- (-o-) + мо́ва (móva, “language”) + -ний (-nyj).
шведомо́вний • (švedomóvnyj) (no comparative)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | шведомо́вний švedomóvnyj |
шведомо́вне švedomóvne |
шведомо́вна švedomóvna |
шведомо́вні švedomóvni | |
| genitive | шведомо́вного švedomóvnoho |
шведомо́вної švedomóvnoji |
шведомо́вних švedomóvnyx | ||
| dative | шведомо́вному švedomóvnomu |
шведомо́вній švedomóvnij |
шведомо́вним švedomóvnym | ||
| accusative | animate | шведомо́вного švedomóvnoho |
шведомо́вне švedomóvne |
шведомо́вну švedomóvnu |
шведомо́вних švedomóvnyx |
| inanimate | шведомо́вний švedomóvnyj |
шведомо́вні švedomóvni | |||
| instrumental | шведомо́вним švedomóvnym |
шведомо́вною švedomóvnoju |
шведомо́вними švedomóvnymy | ||
| locative | шведомо́вному, шведомо́внім švedomóvnomu, švedomóvnim |
шведомо́вній švedomóvnij |
шведомо́вних švedomóvnyx | ||
| vocative | шведомо́вний švedomóvnyj |
шведомо́вне švedomóvne |
шведомо́вна švedomóvna |
шведомо́вні švedomóvni | |