From Євро́па (Jevrópa, “Europe”) + -і́єць (-íjecʹ).
європе́єць • (jevropéjecʹ) m pers (genitive європе́йця, nominative plural європе́йці, genitive plural європе́йців, feminine європе́йка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | європе́єць jevropéjecʹ |
європе́йці jevropéjci |
genitive | європе́йця jevropéjcja |
європе́йців jevropéjciv |
dative | європе́йцеві, європе́йцю jevropéjcevi, jevropéjcju |
європе́йцям jevropéjcjam |
accusative | європе́йця jevropéjcja |
європе́йців jevropéjciv |
instrumental | європе́йцем jevropéjcem |
європе́йцями jevropéjcjamy |
locative | європе́йцеві, європе́йцю, європе́йці jevropéjcevi, jevropéjcju, jevropéjci |
європе́йцях jevropéjcjax |
vocative | європе́йцю jevropéjcju |
європе́йці jevropéjci |