From Latin idiōta, from Ancient Greek ἰδιώτης (idiṓtēs). Compare Russian идио́т (idiót), Belarusian ідыёт (idyjót).
ідіо́т • (idiót) m pers (genitive ідіо́та, nominative plural ідіо́ти, genitive plural ідіо́тів, feminine ідіо́тка, relational adjective ідіо́тський or ідіоти́чний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ідіо́т idiót |
ідіо́ти idióty |
genitive | ідіо́та idióta |
ідіо́тів idiótiv |
dative | ідіо́тові, ідіо́ту idiótovi, idiótu |
ідіо́там idiótam |
accusative | ідіо́та idióta |
ідіо́тів idiótiv |
instrumental | ідіо́том idiótom |
ідіо́тами idiótamy |
locative | ідіо́тові, ідіо́ті idiótovi, idióti |
ідіо́тах idiótax |
vocative | ідіо́те idióte |
ідіо́ти idióty |