ізденіс • (ızdenıs)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ізденіс (ızdenıs) | ізденістер (ızdenıster) |
| genitive | ізденістің (ızdenıstıñ) | ізденістердің (ızdenısterdıñ) |
| dative | ізденіске (ızdenıske) | ізденістерге (ızdenısterge) |
| accusative | ізденісті (ızdenıstı) | ізденістерді (ızdenısterdı) |
| locative | ізденісте (ızdenıste) | ізденістерде (ızdenısterde) |
| ablative | ізденістен (ızdenısten) | ізденістерден (ızdenısterden) |
| instrumental | ізденіспен (ızdenıspen) | ізденістермен (ızdenıstermen) |