Inherited from Proto-Slavic *jьkati.
іка́ти • (ikáty) impf (perfective ікну́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | іка́ти, іка́ть ikáty, ikátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | іка́ючи ikájučy |
іка́вши ikávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
іка́ю ikáju |
бу́ду йка́ти, бу́ду йка́ть, іка́тиму búdu jkáty, búdu jkátʹ, ikátymu |
| 2nd singular ти |
іка́єш ikáješ |
бу́деш іка́ти, бу́деш іка́ть, іка́тимеш búdeš ikáty, búdeš ikátʹ, ikátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
іка́є ikáje |
бу́де йка́ти, бу́де йка́ть, іка́тиме búde jkáty, búde jkátʹ, ikátyme |
| 1st plural ми |
іка́єм, іка́ємо ikájem, ikájemo |
бу́демо йка́ти, бу́демо йка́ть, іка́тимемо, іка́тимем búdemo jkáty, búdemo jkátʹ, ikátymemo, ikátymem |
| 2nd plural ви |
іка́єте ikájete |
бу́дете йка́ти, бу́дете йка́ть, іка́тимете búdete jkáty, búdete jkátʹ, ikátymete |
| 3rd plural вони |
іка́ють ikájutʹ |
бу́дуть іка́ти, бу́дуть іка́ть, іка́тимуть búdutʹ ikáty, búdutʹ ikátʹ, ikátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | іка́ймо ikájmo |
| second-person | іка́й ikáj |
іка́йте ikájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
іка́в ikáv |
іка́ли ikály |
| feminine я / ти / вона |
іка́ла ikála | |
| neuter воно |
іка́ло ikálo | |