From Proto-Turkic *in-gek (“cow”). Cognate with Old Turkic 𐰃𐰤𐰏𐰛 (ingek, “cow”).
інек • (ìnek)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | інек (ìnek) | інектер (ìnekter) |
| genitive | інектің (ìnektìñ) | інектернің (ìnekternìñ) |
| dative | інекке (ìnekke) | інектерге (ìnekterge) |
| accusative | інекті (ìnektì) | інектерні (ìnekternì) |
| locative | інекте (ìnekte) | інектерде (ìnekterde) |
| ablative | інектең (ìnekteñ) | інектердең (ìnekterdeñ) |
| lative | інексер (ìnekser) | інектерзер (ìnekterzer) |
| instrumental | інекнең (ìnekneñ) | інектернең (ìnekterneñ) |