Borrowed from German Ingenieur, from French ingénieur, from Latin ingenium. Compare Russian инжене́р (inženér), Belarusian інжыне́р (inžynjér), Polish inżynier.
інжене́р • (inženér) m pers (genitive інжене́ра, nominative plural інжене́ри, genitive plural інжене́рів, feminine інжене́рка, relational adjective інжене́рний or інжене́рський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | інжене́р inženér |
інжене́ри inženéry |
genitive | інжене́ра inženéra |
інжене́рів inženériv |
dative | інжене́рові, інжене́ру inženérovi, inženéru |
інжене́рам inženéram |
accusative | інжене́ра inženéra |
інжене́рів inženériv |
instrumental | інжене́ром inženérom |
інжене́рами inženéramy |
locative | інжене́рові, інжене́рі inženérovi, inženéri |
інжене́рах inženérax |
vocative | інжене́ре inženére |
інжене́ри inženéry |