Derived via Western European languages from Latin incriminō + -ува́ти (-uváty). Compare Russian инкримини́ровать (inkriminírovatʹ), Belarusian інкрымінава́ць (inkryminavácʹ), Polish inkryminować.
інкримінува́ти • (inkryminuváty) impf or pf
The direct object of інкримінува́ти is the alleged wrongdoing (in the accusative case); the alleged wrongdoer(s) is/are the verb's indirect object (in the dative case).
biaspectual | ||
---|---|---|
infinitive | інкримінува́ти, інкримінува́ть inkryminuváty, inkryminuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | інкриміно́ваний inkryminóvanyj impersonal: інкриміно́вано inkryminóvano |
adverbial | інкриміну́ючи inkryminújučy |
інкримінува́вши inkryminuvávšy |
present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
future tense (perfective) | — | |
1st singular я |
інкриміну́ю inkryminúju |
бу́ду йнкримінува́ти, бу́ду йнкримінува́ть, інкримінува́тиму búdu jnkryminuváty, búdu jnkryminuvátʹ, inkryminuvátymu |
2nd singular ти |
інкриміну́єш inkryminúješ |
бу́деш інкримінува́ти, бу́деш інкримінува́ть, інкримінува́тимеш búdeš inkryminuváty, búdeš inkryminuvátʹ, inkryminuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
інкриміну́є inkryminúje |
бу́де йнкримінува́ти, бу́де йнкримінува́ть, інкримінува́тиме búde jnkryminuváty, búde jnkryminuvátʹ, inkryminuvátyme |
1st plural ми |
інкриміну́єм, інкриміну́ємо inkryminújem, inkryminújemo |
бу́демо йнкримінува́ти, бу́демо йнкримінува́ть, інкримінува́тимемо, інкримінува́тимем búdemo jnkryminuváty, búdemo jnkryminuvátʹ, inkryminuvátymemo, inkryminuvátymem |
2nd plural ви |
інкриміну́єте inkryminújete |
бу́дете йнкримінува́ти, бу́дете йнкримінува́ть, інкримінува́тимете búdete jnkryminuváty, búdete jnkryminuvátʹ, inkryminuvátymete |
3rd plural вони |
інкриміну́ють inkryminújutʹ |
бу́дуть інкримінува́ти, бу́дуть інкримінува́ть, інкримінува́тимуть búdutʹ inkryminuváty, búdutʹ inkryminuvátʹ, inkryminuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | інкриміну́ймо inkryminújmo |
second-person | інкриміну́й inkryminúj |
інкриміну́йте inkryminújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
інкримінува́в inkryminuváv |
інкримінува́ли inkryminuvály |
feminine я / ти / вона |
інкримінува́ла inkryminuvála | |
neuter воно |
інкримінува́ло inkryminuválo |