From інтри́га (intrýha) + -увати (-uvaty), from French intriguer. Compare Russian интригова́ть (intrigovátʹ), Belarusian інтрыгава́ць (intryhavácʹ), Polish intrygować.
інтригува́ти • (intryhuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | інтригува́ти, інтригува́ть intryhuváty, intryhuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | інтриго́ваний intryhóvanyj impersonal: інтриго́вано intryhóvano |
| adverbial | інтригу́ючи intryhújučy |
інтригува́вши intryhuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
інтригу́ю intryhúju |
бу́ду йнтригува́ти, бу́ду йнтригува́ть, інтригува́тиму búdu jntryhuváty, búdu jntryhuvátʹ, intryhuvátymu |
| 2nd singular ти |
інтригу́єш intryhúješ |
бу́деш інтригува́ти, бу́деш інтригува́ть, інтригува́тимеш búdeš intryhuváty, búdeš intryhuvátʹ, intryhuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
інтригу́є intryhúje |
бу́де йнтригува́ти, бу́де йнтригува́ть, інтригува́тиме búde jntryhuváty, búde jntryhuvátʹ, intryhuvátyme |
| 1st plural ми |
інтригу́єм, інтригу́ємо intryhújem, intryhújemo |
бу́демо йнтригува́ти, бу́демо йнтригува́ть, інтригува́тимемо, інтригува́тимем búdemo jntryhuváty, búdemo jntryhuvátʹ, intryhuvátymemo, intryhuvátymem |
| 2nd plural ви |
інтригу́єте intryhújete |
бу́дете йнтригува́ти, бу́дете йнтригува́ть, інтригува́тимете búdete jntryhuváty, búdete jntryhuvátʹ, intryhuvátymete |
| 3rd plural вони |
інтригу́ють intryhújutʹ |
бу́дуть інтригува́ти, бу́дуть інтригува́ть, інтригува́тимуть búdutʹ intryhuváty, búdutʹ intryhuvátʹ, intryhuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | інтригу́ймо intryhújmo |
| second-person | інтригу́й intryhúj |
інтригу́йте intryhújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
інтригува́в intryhuváv |
інтригува́ли intryhuvály |
| feminine я / ти / вона |
інтригува́ла intryhuvála | |
| neuter воно |
інтригува́ло intryhuválo | |