Ultimately from Latin īnficiō. With -увати (-uvaty) ending.
інфікува́ти • (infikuváty) impf or pf
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | інфікува́ти, інфікува́ть infikuváty, infikuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | інфіко́ваний infikóvanyj impersonal: інфіко́вано infikóvano |
| adverbial | інфіку́ючи infikújučy |
інфікува́вши infikuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
інфіку́ю infikúju |
бу́ду йнфікува́ти, бу́ду йнфікува́ть, інфікува́тиму búdu jnfikuváty, búdu jnfikuvátʹ, infikuvátymu |
| 2nd singular ти |
інфіку́єш infikúješ |
бу́деш інфікува́ти, бу́деш інфікува́ть, інфікува́тимеш búdeš infikuváty, búdeš infikuvátʹ, infikuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
інфіку́є infikúje |
бу́де йнфікува́ти, бу́де йнфікува́ть, інфікува́тиме búde jnfikuváty, búde jnfikuvátʹ, infikuvátyme |
| 1st plural ми |
інфіку́єм, інфіку́ємо infikújem, infikújemo |
бу́демо йнфікува́ти, бу́демо йнфікува́ть, інфікува́тимемо, інфікува́тимем búdemo jnfikuváty, búdemo jnfikuvátʹ, infikuvátymemo, infikuvátymem |
| 2nd plural ви |
інфіку́єте infikújete |
бу́дете йнфікува́ти, бу́дете йнфікува́ть, інфікува́тимете búdete jnfikuváty, búdete jnfikuvátʹ, infikuvátymete |
| 3rd plural вони |
інфіку́ють infikújutʹ |
бу́дуть інфікува́ти, бу́дуть інфікува́ть, інфікува́тимуть búdutʹ infikuváty, búdutʹ infikuvátʹ, infikuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | інфіку́ймо infikújmo |
| second-person | інфіку́й infikúj |
інфіку́йте infikújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
інфікува́в infikuváv |
інфікува́ли infikuvály |
| feminine я / ти / вона |
інфікува́ла infikuvála | |
| neuter воно |
інфікува́ло infikuválo | |