From Іта́лія (Itálija, “Italy”) + -ець (-ecʹ).
італі́єць • (italíjecʹ) m pers (genitive італі́йця, nominative plural італі́йці, genitive plural італі́йців, feminine італі́йка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | італі́єць italíjecʹ |
італі́йці italíjci |
genitive | італі́йця italíjcja |
італі́йців italíjciv |
dative | італі́йцеві, італі́йцю italíjcevi, italíjcju |
італі́йцям italíjcjam |
accusative | італі́йця italíjcja |
італі́йців italíjciv |
instrumental | італі́йцем italíjcem |
італі́йцями italíjcjamy |
locative | італі́йцеві, італі́йцю, італі́йці italíjcevi, italíjcju, italíjci |
італі́йцях italíjcjax |
vocative | італі́йцю italíjcju |
італі́йці italíjci |