ґвалтівни́к • (gvaltivnýk) m pers (genitive ґвалтівника́, nominative plural ґвалтівники́, genitive plural ґвалтівникі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ґвалтівни́к gvaltivnýk |
ґвалтівники́ gvaltivnyký |
genitive | ґвалтівника́ gvaltivnyká |
ґвалтівникі́в gvaltivnykív |
dative | ґвалтівнико́ві, ґвалтівнику́ gvaltivnykóvi, gvaltivnykú |
ґвалтівника́м gvaltivnykám |
accusative | ґвалтівника́ gvaltivnyká |
ґвалтівникі́в gvaltivnykív |
instrumental | ґвалтівнико́м gvaltivnykóm |
ґвалтівника́ми gvaltivnykámy |
locative | ґвалтівнико́ві, ґвалтівнику́ gvaltivnykóvi, gvaltivnykú |
ґвалтівника́х gvaltivnykáx |
vocative | ґвалтівнику́ gvaltivnykú |
ґвалтівники́ gvaltivnyký |