From ὁμός (homós) + -λογος (-logos).
ὁμόλογος • (homólogos) m or f (neuter ὁμόλογον); second declension
| Number | Singular | Dual | Plural | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Case/Gender | Masculine / Feminine | Neuter | Masculine / Feminine | Neuter | Masculine / Feminine | Neuter | ||||||||
| Nominative | ὁμόλογος homólogos |
ὁμόλογον homólogon |
ὁμολόγω homológō |
ὁμολόγω homológō |
ὁμόλογοι homólogoi |
ὁμόλογᾰ homóloga | ||||||||
| Genitive | ὁμολόγου homológou |
ὁμολόγου homológou |
ὁμολόγοιν homológoin |
ὁμολόγοιν homológoin |
ὁμολόγων homológōn |
ὁμολόγων homológōn | ||||||||
| Dative | ὁμολόγῳ homológōi |
ὁμολόγῳ homológōi |
ὁμολόγοιν homológoin |
ὁμολόγοιν homológoin |
ὁμολόγοις homológois |
ὁμολόγοις homológois | ||||||||
| Accusative | ὁμόλογον homólogon |
ὁμόλογον homólogon |
ὁμολόγω homológō |
ὁμολόγω homológō |
ὁμολόγους homológous |
ὁμόλογᾰ homóloga | ||||||||
| Vocative | ὁμόλογε homóloge |
ὁμόλογον homólogon |
ὁμολόγω homológō |
ὁμολόγω homológō |
ὁμόλογοι homólogoi |
ὁμόλογᾰ homóloga | ||||||||
| Derived forms | Adverb | Comparative | Superlative | |||||||||||
| ὁμολόγως homológōs |
ὁμολογώτερος homologṓteros |
ὁμολογώτᾰτος homologṓtatos | ||||||||||||
| Notes: |
| |||||||||||||