From безнаді́йний (beznadíjnyj, “hopeless”, adjective) + -ість (-istʹ, noun-forming suffix). Compare Russian безнадёжность (beznadjóžnostʹ), Belarusian безнадзе́йнасць (bjeznadzjéjnascʹ), Polish beznadziejność.
безнаді́йність • (beznadíjnistʹ) f inan (genitive безнаді́йності or безнаді́йности, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | безнаді́йність beznadíjnistʹ |
genitive | безнаді́йності, безнаді́йности beznadíjnosti, beznadíjnosty |
dative | безнаді́йності beznadíjnosti |
accusative | безнаді́йність beznadíjnistʹ |
instrumental | безнаді́йністю beznadíjnistju |
locative | безнаді́йності beznadíjnosti |
vocative | безнаді́йносте beznadíjnoste |