From бій (bij) + -єць (-jecʹ)
боє́ць • (bojécʹ) m pers (genitive бійця́, nominative plural бійці́, genitive plural бійці́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | боє́ць bojécʹ |
бійці́ bijcí |
genitive | бійця́ bijcjá |
бійці́в bijcív |
dative | бійце́ві, бійцю́ bijcévi, bijcjú |
бійця́м bijcjám |
accusative | бійця́ bijcjá |
бійці́в bijcív |
instrumental | бійце́м bijcém |
бійця́ми bijcjámy |
locative | бійце́ві, бійцю́, бійці́ bijcévi, bijcjú, bijcí |
бійця́х bijcjáx |
vocative | бійцю́ bijcjú |
бійці́ bijcí |