біоло́гія (biolóhija, “biology”) + -і́чний (-íčnyj). Compare Belarusian біялагі́чны (bijalahíčny), Polish biologiczny.
біологі́чний • (biolohíčnyj) (adverb біологі́чно)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | біологі́чний biolohíčnyj |
біологі́чне biolohíčne |
біологі́чна biolohíčna |
біологі́чні biolohíčni | |
| genitive | біологі́чного biolohíčnoho |
біологі́чної biolohíčnoji |
біологі́чних biolohíčnyx | ||
| dative | біологі́чному biolohíčnomu |
біологі́чній biolohíčnij |
біологі́чним biolohíčnym | ||
| accusative | animate | біологі́чного biolohíčnoho |
біологі́чне biolohíčne |
біологі́чну biolohíčnu |
біологі́чних biolohíčnyx |
| inanimate | біологі́чний biolohíčnyj |
біологі́чні biolohíčni | |||
| instrumental | біологі́чним biolohíčnym |
біологі́чною biolohíčnoju |
біологі́чними biolohíčnymy | ||
| locative | біологі́чному, біологі́чнім biolohíčnomu, biolohíčnim |
біологі́чній biolohíčnij |
біологі́чних biolohíčnyx | ||